Розповідаємо про Структуру Власності Юридичної Особи

Розповідаємо про Структуру Власності Юридичної Особи

Час прочитання – 5 хвилин

Структура власності юридичної особи є важливим елементом корпоративного управління, що відображає систему взаємовідносин між фізичними та юридичними особами, які володіють або контролюють компанію. В Україні законодавство вимагає від юридичних осіб наявності чіткої структури власності, що дозволяє встановити всіх кінцевих бенефіціарних власників (КБВ) та осіб, які мають вирішальний вплив на діяльність компанії.

Структура власності є офіційним документом, який являє собою графічне зображення інформації та даних про всіх власників (прямих і непрямих) юр.особи.

У структурі власності необхідно не тільки відобразити розмір участі (відсоток корпоративних прав) кожного засновника юридичної особи, а й також вказати всіх осіб, які незалежно від формального володіння мають можливість значного впливу на діяльність або керівництво юридичної особи.

Як встановлюється кінцевий бенефіціарний власник

Встановлення кінцевого бенефіціарного власника (КБВ) є важливим етапом у процесі корпоративного управління та дотримання вимог законодавства. Кінцевий бенефіціарний власник — це фізична особа, яка фактично контролює юридичну особу та отримує вигоду від її діяльності. Як визначити кінцевого бенефіціара? Процес встановлення бенефіціарів може бути складним, особливо у випадках, коли компанія має багаторівневу структуру власності, що включає зарубіжні компанії та офшорні юрисдикції. Для того щоб гарантувати відповідність законодавству, компанії проводять ретельний аудит своєї структури власності та своєчасно оновлюють інформацію про бенефіціарів у державних реєстрах. Ось як відбувається процес встановлення КБВ.

Визначення поняття кінцевий бенефіціарний власник (КБВ)

Кінцевий бенефіціарний власник — це особа, яка має вирішальний вплив на управління або діяльність юридичної особи. Це може бути особа, яка володіє часткою статутного капіталу у розмірі не менше 25%, або має інші механізми контролю над компанією. Важливо зазначити, що КБВ може бути не лише акціонером, а й особою, яка здійснює контроль через ланцюг інших юридичних осіб.

Процес встановлення кінцевого бенефіціарного власника (КБВ)

Збір інформації

Першим кроком у встановленні КБВ є збір інформації про всіх учасників і акціонерів юридичної особи. Це включає:

• Повне найменування та ідентифікаційні дані юридичної особи.
• Відомості про всіх учасників або акціонерів, їх частки у статутному капіталі.
• Інформацію про структуру власності, включаючи проміжні юридичні особи, якщо такі є.

Аналіз структури власності

Наступним етапом є аналіз структури власності компанії. Якщо підприємство має кілька рівнів власності (наприклад, володіння через інші юридичні особи), потрібно продовжувати дослідження до тих пір, поки не буде виявлена фізична особа, яка є кінцевим бенефіціаром.

Використання офіційних джерел

Для перевірки інформації про КБВ можна використовувати такі джерела:

• Єдиний державний реєстр: У цьому реєстрі міститься інформація про всіх учасників та акціонерів юридичних осіб.
• Статутні документи: Статут та інші корпоративні документи можуть містити дані про структуру власності та права голосу.
• Дані з інших офіційних реєстрів: Наприклад, реєстри фінансових установ або податкових органів.

 

Чи то фіз.особи, юр.особи, чи то змішаний варіант володіння, у структурі показуємо всіх за висхідною ієрархією:

 

У законі зазначено, що цей документ може підписати й уповноважена особа. А це може бути людина, внесена до ЄДР як підписант - можливо, заступник директора, а може і просто людина, призначена протоколом загальних зборів з повноваженнями підписувати документи від імені підприємства.

Якщо ж ви тільки реєструєте підприємство, то структура власності підписується засновником юр.особи.

Положення про форму та зміст структури власності затверджено наказом Мінфіну від 19.03.2021 р. № 163 і він почав діяти з 11.07.2021 року.

Міністерство фінансів унесло зміни до Положення про форму та зміст структури власності, затвердженого наказом від 19 березня 2021 року № 163, виклавши його в новій редакції.

Відповідний наказ від 2 квітня 2024 року № 161 набере чинності через 90 днів з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Згідно з новими вимогами Міністерства фінансів України, структура власності повинна бути оформлена у відповідності до встановлених форм і містити детальну інформацію про:

• Кінцевих бенефіціарних власників: осіб, які фактично контролюють компанію.
• Розмір участі: відсоток корпоративних прав, що належить кожному учаснику.
• Ланцюги контролю: інформацію про всі рівні володіння та контролю в структурі.

Чому важлива структура власності?

• Прозорість бізнесу: Наявність чіткої структури власності сприяє підвищенню прозорості бізнесу, що є важливим фактором для інвесторів і партнерів. Вона демонструє відкритість компанії та готовність дотримуватись норм законодавства.
• Чітка структура сприяє ефективному управлінню компанією та мінімізує ризики виникнення конфліктів інтересів між власниками. Також підвищує довіру з боку партнерів, клієнтів та інвесторів.
• Запобігання шахрайству: Чітка структура допомагає запобігти використанню компаній для незаконної діяльності та відмивання коштів. Це важливо для державних органів та фінансових установ.
• Виконання законодавчих вимог: Законодавство України зобов'язує юридичні особи надавати інформацію про структуру власності державним реєстраторам. Невиконання цих вимог може призвести до штрафів і інших санкцій.
• Управлінські рішення: Знання про структуру власності допомагає керівництву приймати обґрунтовані рішення щодо розвитку бізнесу та управлінських стратегій.

Структура власності юридичної особи є ключовим елементом корпоративного управління, який забезпечує прозорість і відповідальність у бізнесі. Вона не лише відповідає вимогам законодавства, але й сприяє стабільному розвитку компанії. Правильне оформлення та актуалізація структури власності — це важливий крок для кожного підприємства, що прагне до успішної діяльності на ринку.

Ризики і наслідки не встановлення кінцевого бенефіціарного власника

Не встановлення кінцевого бенефіціарного власника (КБВ) може призвести до ряду серйозних ризиків для юридичних осіб в Україні. Ці ризики можуть мати як юридичні, так і фінансові наслідки, а також вплинути на репутацію компанії. Розглянемо основні з них.

1. Юридичні наслідки

• Штрафи та адміністративні санкції: Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, неподання або несвоєчасне подання інформації про КБВ може призвести до накладення штрафів на керівника юридичної особи або уповноважену особу. Розмір штрафу може коливатися від 1 000 до 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що може суттєво вдарити по фінансах компанії (штраф у розмірі від 17 000 до 51 000 гривень).
• Витрати на виправлення помилок: У разі виявлення порушень у зв'язку з відсутністю даних про КБВ, компанії можуть знадобитися додаткові ресурси для виправлення ситуації, що включає юридичні послуги та адміністративні витрати.

2. Фінансові ризики

• Ускладнення ведення бізнесу: Відсутність чіткої інформації про КБВ може ускладнити укладення угод з партнерами, банками та іншими фінансовими установами. Багато компаній вимагають підтвердження прозорості структури власності перед початком співпраці.
• Втрата можливостей для інвестування: Інвестори часто звертають увагу на структуру власності при прийнятті рішення про інвестиції. Наявність невизначеності щодо КБВ може відлякати потенційних інвесторів і призвести до втрати фінансових можливостей.

3. Репутаційні ризики

• Погіршення іміджу компанії: Відсутність інформації про КБВ може викликати підозри щодо прозорості бізнесу і його етичності. Це може негативно вплинути на репутацію компанії серед партнерів, клієнтів і суспільства в цілому.
• Залучення уваги контролюючих органів: Компанії без чіткої структури власності можуть привертати увагу правоохоронних органів і контролюючих структур, що може призвести до перевірок та інших неприємностей.

4. Ризики для управлінської діяльності

• Ускладнення управлінських рішень: Невизначеність у структурі власності може ускладнити прийняття управлінських рішень, оскільки неясно, хто має вирішальний вплив на діяльність компанії.
• Конфлікти між учасниками: Відсутність чіткої інформації про КБВ може призвести до конфліктів між учасниками бізнесу, особливо якщо виникають розбіжності щодо прав і обов'язків у рамках управлінської діяльності.

Отже, не встановлення кінцевого бенефіціарного власника не лише порушує законодавчі вимоги, але й створює численні ризики для юридичних осіб в Україні. Для забезпечення стабільності та прозорості бізнесу важливо своєчасно оформлювати та актуалізувати дані про КБВ. Це допоможе уникнути негативних наслідків і забезпечить успішну діяльність компанії на ринку.

Чому вам варто звернутися до адвокатського агентства «Де Юре»?

• Ми маємо великий досвід роботи в різних галузях права. Наші фахівці мають понад 16 років досвіду роботи в юридичній сфері;
• Безкоштовна юридична консультація для наших клієнтів;
• Підбираємо оптимальний варіант для кожного конкретного випадку, щоб допомогти вам розв'язати ваші проблеми в найкоротші строки та з мінімальними витратами;
• У нас чесна ціна за послуги, без прихованих платежів і додаткових сюрпризів у нотаріуса;
• Ми беремо на себе всі бюрократичні формальності;
• Виконуємо оформлення всіх документів максимально швидко, протягом декількох годин;
• Гарантуємо повний нотаріальний супровід;
• Вирішуємо нестандартні питання законним шляхом;
• Гарантуємо конфіденційність інформації наших клієнтів;
• Ми працюємо на результат.

Звертайтеся і ми допоможемо вам вирішити будь-які юридичні питання! 

З повагою, Адвокатська агенція Де Юре

ТЕЛЕФОНУЙТЕ!  +38 (096) 521-19-31   +38 (093) 855-10-61 ☎